Наше опитування
Календар
«  Квітень 2015  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930
   


Підписатись на Запорізький Колорит по Email
Головна » 2015 » Квітень » 12 » Писанка – натхнення давнього і сучасного мистецтва: різновиди прикрашання і декорування яєць
23:00
Писанка – натхнення давнього і сучасного мистецтва: різновиди прикрашання і декорування яєць

Писанка – натхнення давнього і сучасного мистецтва:
різновиди прикрашання і декорування яєць.

Традиція української писанки сягає дохристиянських часів і коріннями уходить в сиву давнину, проте в сучасному значенні Великоднього оберегу вона укріпилася близько 1000 років тому, поєднавшись з традицією фарбування яєць до свята.

Перше письмове свідчення про фарбовані яйця до свята Великодня зустрічається в рукописі, який належить до 10-ого сторіччя і зберігається у Греції, в бібліотеці монастиря Св. Настасії.

Святкування Великодня в Київській Русі було запроваджено наприкінці 10-того сторіччя. Великдень відзначається в час першої неділі, що йде за весняним повним місяцем (після 21 березня). Головним атрибутом цього свята стало виготовлення пасок, їх освячення та фарбування яєць.

В наші часи, крім власне писанки існує декілька видів орнаментованих яєць: це крашанки, дряпанки, крапанки, мальованки та інші.

Крашанка («слива», «галунка») – всім відоме варене яйце, зафарбоване в один колір: спочатку червоний, пізніше почали фарбувати в інші кольори. Для виготовлення крашанки яйце варять вкруту, потім опускають в теплий харчовий барвник. У давнину яйця варили в печі і фарбували з відварами природних барвників. Крашанки святили в церкві на Пасху. Ними розговлялися, їх несли на кладовище. Шкарлупу використовували в народній медицині. Крашанками користувались на пасхальних іграх.

Дряпанка («шкрябанка», «різьбянка») – це яйце з темною шкаралупою, яке фарбується в один колір (раніше це був здебільшого коричневий) і на його поверхні гострим інструментом продряпують малюнок. Для цієї мети підійде шило, скальпель і навіть цвях.

Існувала ще одна цікава техніка: писанка «в дзеркальному» виконанні. Видуте яйце повністю покривалось воском, на ньому продряпувався малюнок і яйце занурювалось в фарбник. Потім малюнок продряпувався далі і знову яйце опускалось в фарбу. Таким чином фарбувався орнамент, а віск в кінці знімався за допомогою свічки або гарячої води. Ця техніка є не дуже розповсюдженою.

Крапанка – різовид писанки. Для її виготовлення на біле яйце наносять краплі гарячого воску, занурюють в фарбник по принципу традиційної писанки. Можна використовувати багато фарбників, розмальовуючи яйце шар за шаром. Дуже підходить для роботи з дітьми. В багатьох регіонах України поєднують крапанку і традиційну писанку. Спочатку наносять малюнок, а потім вкривають плямами більш темних кольорів.

Витруєні оцтом писанки – малюнок наноситься на темне яйце за допомогою воску. Завдяки різному часу перебування яйця в оцті досягається фактурне монохромне зображення. Більш темні частини малюнку замальовуються воском, і так шар за шаром. Відомий майстер в цій техніці – Тетяна Коновал.

«Ажурні» писанки – за допомогою кислоти чи бормашини можна досягти ефекту наскрізного прорізання шкаралупи видутого яйця, що створює ефект мережива. Найчастіше використовують дану техніку для роботи з яйцями з твердою шкаралупою: гусячими, страусовими.

Восківка-бісерка – раніше ці яйця виготовляли в монастирях. Яйце покривали шаром воску, а потім накладали узор. Намистинки вдавлювались в м’який віск. Як не дивно, ці писанки дуже гарно зберігались.

Монастирські писанки – як і бісерні яйця, виготовлялися монахами до Пасхи. Видуті яйця розрізалися навпіл, зовнішню поверхню розписували чи прикрашали аплікацією. З середини вистилали тканиною або кольоровими смужками. Такі яйця прикрашали картинками з церковною тематикою.

Взагалі, традиційна обрядова писанка писалася на повному яйці. Кажуть, що видуті яйця – це винахід музейників. Але якщо серйозно, видувати яйця придумали для того, щоб їх зберігати. Існує навіть музейна технологія зберігання писанок – т. з. «реставрована писанка». Писанка акуратно розбивається ножем і зсередини проклеюється за допомогою клею ПВА і звичайного паперу. Потім половинки склеюються між собою. Це робиться настільки майстерно, що пересічному глядачу ніколи не здогадатися, що було зроблено з яйцем. Ці писанки – дуже міцні, не б’ються навіть коли випадково падають.

Існує багато інших методів декорування писанок:

Мальованка. Яйце розписується аквареллю, гуашшю, темперою, акрилом за допомогою пензля.

Шкіряна писанка. Яйце обтягується шкірою. Техніка – авторська, секрет майстрині з Космача Арсенії Кіселичук.


В сусідній Московії традиція обміну фарбованими яйцями у Великдень з’явилась давно. Відомо, що в 17 столітті в часи правління царя Олексія Михайловича, батька Петра Першого, було приготовлено 37 000 яєць. Поряд з натуральними фарбованими яйцями були дерев’яні і кістяні, різьблені і розписані. Розписом яєць для царя займались переважно іконописці? і розписували їх по золоту кольоровими фарбами.

У 18-19 сторіччі художньо оформлені Великодні яйця одержують широке поширення серед різних верств населення Російської імперії, тому з того часу про них можна говорити як про своєрідний вид декоративно-прикладного і народного мистецтва.

Поява нових матеріалів, зокрема порцеляни, перейнятої у Китаю в 1748 році, скла, пап’є-маше сприяла розвитку мистецтва виготовлення російських великодніх яєць. З того часу, виробництво декоративних яєць в імперії було поставлено на промислову основу. Відтоді ж і аж до подій 1917 року Імператорський порцеляновий завод випускав великодні яйця. З 20-х років XIX століття і приватні порцелянові фабрики Росії також почали випускати великодні яйця.

На початку 20-ого століття на Імператорському порцеляновому заводі виготовлялось близько 3 000 великодніх яєць у рік, а вже у 1916 було виготовлено 15 365. Крім того, тисячі великодніх яєць розмальовувались народними майстрами. Тема Великодніх свят активно використовувалася у російській пропаганді тих часів – наприклад, на листівці зображався імператор, який дарує крашанку солдату.

Таким чином, подібне мистецтво було розвинуте в Російській імперії, але тільки ювелірним майстерням Фаберже вдалося довести це мистецтво до неперевершеного рівня майстерності.

Майстерня Фаберже, заснована в 1842 році, стала виготовляти Великодні яйця-сюрпризи з 1885 до 1917 року.

Перше яйце було замовлене імператором Олександром III як великодній сюрприз для його дружини Марії Федорівни. Так звана «Курочка» зовні покрита білою емаллю, що імітує шкаралупу, а всередині, в «жовтку» з матового золота, - виготовлена з кольорового золота курочка. Усередині курочки, в свою чергу, заховані невелика копія імператорської корони із золота з діамантами і ланцюжок з рубіновим кулоном.

Ідея подібного ювелірного виробу не була оригінальною: Пасхальне яйце Фаберже мало стати вільною інтерпретацією яйця, виготовленого на початку XVIII століття, три примірника якого відомі й сьогодні. Вважається, що імператору хотілося порадувати дружину сюрпризом, який нагадав би їй добре знайоме виріб з данської королівської скарбниці.

Імператриця була так зачарована подарунком, що Фаберже, який перетворився на придворного ювеліра, отримав замовлення виготовляти по яйцю щорічно; такому сувеніру слід було бути унікальним і містити будь-якої сюрприз, це було єдиною умовою. Наступний імператор, Микола II, зберіг цю традицію, кожну весну даруючи, у свою чергу, два яйця – своїй овдовілої матері, і друге – новій імператриці.

 

Всього відомо про створення 71 екземпляра, з яких імператорськими є 52.

Керував виробництвом шедеврів майстер-ювелір Михайло Перхін, а після його смерті вони створювалися під керівництвом Генріха Вигстрема.

Та повернемось до України.

Писанкове мистецтво дуже приваблює художників і майстрів. За допомогою різних матеріалів: дерева, скла, глини, пап’є-маше і багато чого іншого робляться форми у вигляді яєць, з якими працюють митці. Це нові напрями в писанковому мистецтві. Такі писанки називаються мистецькими або авторськими.

Так, дерев’яні писанки розписують різними орнаментами, в тому числі петриківськими або характерними для певних регіонів; їх поверхню різьблять художніми візерунками; інкрустують різними матеріалами.

Зернова писанка Наталії БабенкоДо новітніх мистецьких технік можна віднести і писанку, інкрустовану насінням – «зернову писанку», винайдену запорізькою майстринею Наталією Бабенко.

Зерно в Україні саме по собі вважалося культом, тому що саме на наших теренах було започатковано землеробство. Зерна злаків додавали у вигляді домішок до глини культових статуеток і посудин. Так, до відомих трипільських жіночих статуеток прадавні майстри вкладали зерна злаків у пупок як символ родючості. Також при розкопках на Трипіллі знаходили цілі фрагменти орнаментів, викладених з зерен, які потім випалювали.

Зернова писанка Наталії БабенкоЗерно в уявлені нашого народу – завжди те, що мусить воскреснути, переборовши час. Особливо шанується жито, назва якого походить від того ж кореня, що й слово «життя». Звичай обсипати збіжжям молодих на щастя зберігся до наших часів. Ще один дуже розповсюджений звичай – з вечора 13 січня до світанку 14 в українських хатах маленькі хлопчики посівають зерна жита і пшениці на нове життя, на щастя і здоров’я.

Унікальність витворів з зерна – у неповторності орнаментів та сюжетів, навіяних фантазії автора красою степових просторів України, славним історичним минулим рідної землі та традиційним писанковим мистецтвом. Візерунки на творах несуть у собі красу, спокій та велич рідної України, щедрість, терпіння і доброту українського народу. Вільний політ творчості, непідробна краса природного матеріалу, долучення традиційної української символіки, у сполученні з технікою виконання, дозволяють творити неперевершені шедеври, аналогів яким немає в жодній країні світу.

Найбільша колекція писанок не тільки в Україні, але і в усьому світі зібрана в місті Коломия Івано-Франківської області, де розташований Всесвітній музей писанки: величезна будівля в вигляді Пасхального яйця, в якому постійно експонуються писанки з усієї України і усього світу.

Ще однією цікавинкою є найбільша в світі писанка – пам’ятник, що за розміром дорівнює триповерховому будинку. Монумент знаходиться у канадському місті Веґревілі, провінції Альберта, велику частину населення якого становлять канадські українці. Пасхальне яйце з алюмінію створене в 1974 році. Щороку в липні у цьому містечку відбувається Український фестиваль писанки.

Таким чином, українська писанка була частиною світового культу яйця, а в новітні часи – світового мистецтва, проте завжди унікальною і неповторною, самобутньою, винайденою українцями та збереженою донині. Орнаменти писанки зберігали історію і надихали покоління митців. Значення українського Великоднього символу для нашої країни є неоціненним. Як є неоціненним і розвиток сучасного мистецтва, декорування яєць, натхненне традиційною українською писанкою.

© «Запорізький Колорит»

Категорія: Цікавинки інших країв | Переглядів: 2307 |
Всього коментарів: 0
avatar
Твіттер-стрічка
Фото місяця
Друзі Запорізького Колорита
Дивіться докладніше про наших друзів тут
vkurse.zp.ua

Громадська Організація «Асамблея діячів культури Запоріжжя»

Всеукраїнська федерація «Спас»

ГО «Я люблю Запоріжжя»

Етномузичний клуб «БарабанЗА»

ГО «Центр Мистецтв «АРТ-Простір»
Вуличний університет лицарів культури («ВУЛИК»)
Фестиваль «Запорізька Книжкова Толока»


Запорізький Обласний методичний центр культури і мистецтва


Ретро Запорожье

Наша кнопка
Якщо у вас є ресурс про мистецтво, громадську діяльність, Запоріжжя або ми просто вам сподобались - розмістіть на своїй сторінці одну з наших кнопок.

Запорізький Колорит



Дивитися інші наші кнопки
Кнопки рейтингів



Запорожье. Городской портал.


Панель користувача
Сьогодні П`ятниця,
28.07.2017

Ви увійшли як Гість Гість
(група "Гості")



Вхід | Реєстрація
Запорожский Колорит - сайт об организации художников и мастеров Запорожья, о благотворительной и общественной деятельности мастеров и художников, их участии в жизни и в культуре Запорожья, о выставках, мастер-классах, занятиях с детьми с любовью к Запорожью и к Украине.
Сайт не ставит целью увеличить прибыль либо какие-угодно другие коммерческие интересы Объединения или его членов. Цель сайта - информация, а также обратная связь мастеров, художников и их зрителей - равно как и сама общественная организация "Запорожский Колорит"

Громадська організація "Запорізький Колорит" © 2013-2017. Всі права захищено.
Використання будь-яких матеріалів можливо тільки за умови посилання на www.kolorit.zp.ua

Хостинг від uCoz