Наше опитування
Календар
«  Квітень 2015  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930
   


Підписатись на Запорізький Колорит по Email
Головна » 2015 » Квітень » 10 » Писанка – унікальне явище української культури
14:35
Писанка – унікальне явище української культури

Писанка – унікальне явище української культури

Українські писанкиКосмацька писанкаЧасто трапляється, що важко помітити щось унікальне, якщо воно лежить прямо перед очима. Сьогоднішня наша розповідь йтиме про писанку – справді винятковий витвір українського народу, який пов’язує сиву давнину з сьогоденням не гірше, ніж писемність або археологічні знахідки.

Ця стаття відкриває серію дописів, що з’являться на нашому сайті до Великодня. Перша розповість про історію та історичні витоки писанки – унікального явища української культури.

 

В наш час українська писанка – об’єкт серйозних наукових досліджень етнографів, культурологів, філософів і навіть фізиків.

Процес виготовлення писанки

Писанка – сире пташине яйце (запліднене, щоб краще зберігалось), на поверхні якого за допомогою спеціального інструмента «писачка», барвників, воску наносили певний орнамент. Ці яйця ніколи не варили і не вживали в їжу. Не бавились в великодніх забавах.

Крім значення малюнків, символічним є саме яйце – джерело зародження життя, символ сонця, виходу з небуття і пробудження природи.

Використання вогню як частини Сонця, і воску як продукту «Божої мухи», як колись називали бджолу, підсилює роль писанки і підвищує її обрядовий статус у порівнянні з іншими яйцями, декорованими і фарбованими.

Адже у дохристиянські часи писанка була тісно пов’язана зі слов’янськими віруваннями, що базувались на сонячному циклі. Весняне рівнодення – перемога сонця над темрявою, життя над смертю, весни над зимою.

Писали писанки майже 4 місяці – на всі весняні свята: на Стрітення – косі хрести, Сорок Святих – 40 писанок – 40 клинців, Благовіщеня – різне листя, сосонки, дерева з квітами, Вербна неділя – різнобарвні малюнки, Пасха – різноманітні узори, кольори, Проводи – кольори темніші, Вознесіння – вся відома символіка.

Існувало багато обрядів, пов’язаних з писанкою.

Писанками обмінювались і вітали один одного після Богослужіння на Великдень. Цей звичай називався «христосуванням», а подаровану писанку берегли особливо. Також писанку дарували бідним дітям, бо вірили, що на тому світі це бачать родичі і радіють.

Після Великодня до «проводів» цілий тиждень в гості без писанок не ходили. Дарували і гостям, дітям. Писанки дарувались священнику на дозвіл розпочати забави. Також, кожна жінка і дівчина дарували писанку «на церкву» і саме ці писанки стали основою багатьох колекцій, переданих до музеїв.

Також в Україні писанки дарували при народженні, одруженні, на смерть. Писанки носили на могили рідних. Вона оберігала житло від усього лихого. При народженні дитини мама «платила викуп» за дитину «хресній мамі». Писанки клали в зерно, щоб краще зберігалось, в вулик щоб краще роїлись бджоли, тримали в хаті як оберіг від блискавки і від хвороби. Також лікували шкарлупою різні недуги, зурочення, ляк.

Особливе значення писанка мала у стосунках дівчини та парубка. Дівчина, дарувала хлопцю писанку на Пасху, ніби освідчувалась йому в коханні, а сам подарунок це кохання скріплював. На поливаний понеділок дівчата відкуплялись від хлопців, аби ті не обливали їх водою.

Писанку дарували на знак поваги, любові, примирення, побажання краси, здоров’я, врожаю.

З колекції писанок Наталії Бабенко

Питання походження української писанки лишається досить недослідженим.

Але не підлягає сумніву, що за своїм походженням писанка сягає дохристиянських часів, коли на Півдні Східної Європи, нинішньої України, мешкали трипільці-землероби (3500-1700 рр. до н.е.). Про те, що писанка належить саме до цієї культури, свідчить її знаковий код, тобто орнамент. Справді, орнаменти писанок, основні мотиви – такі ж, як і знайдені на керамічному посуді Трипільської культури.

Стосовно археологічних знахідок: яйце дуже швидко розкладається в природних умовах, і тому для археологів знайти підтвердження давнього писанкарства було дуже складно. Існували знахідки на території сучасної Польщі, проте в Україні лише минулого року вдалося знайти давню писанку 15-16 століття – козацької доби. Вона зроблена на гусячому яйці і знайдена на глибині 5,5 метрів. Писанка збереглася на 90%, тому що знаходилась в водозбірнику у самому центрі Львова.

Найдавніша знайдена археологами писанка

Керамічна писанка 12-13 століття

Писанки Київської Русі

До того, на території України знаходили лише керамічні писанки. Так, у 2013 році на території Рівненщини під час розкопок могильника на березі водосховища археологи виявили глиняну писанку, вік якої становить близько 950 років. Унікальна знахідка настільки добре збереглась, що виглядає «ніби вчора зробленою». Датується вона 12-тим сторіччям і виготовлена за часів Київської Русі. На розписному яйці зображені хвилі як символ води і колоски як символ родючості. Всередину клали камінь, заліплювали глиною і виходило «калатало», яке, як вважалося, має магічний вплив.

Взагалі-то, глиняні писанки Київської Русі були дуже поширені. При розкопках їх знайдено близько 70. Більшість з них зберігається в музеї історії України. Вважалось, що в княжу добу на Русі було два осередки, де виготовлялися керамічні писанки: Київ і Новгород. Вони відрізнялись один від одного відтінками кольорів.

Найвищій розквіт виробництва писанок припадає на середину 11-того століття. Пізніше, у 12-ому і 13-тому починає занепадати. Це було пов’язано як з загальним занепадом давньої України, спричиненою міжусобицями, так і з поширенням християнства на Русі, бо писанки тісно пов’язували з язичницькими віруваннями. Але з часом, коли вони увібрали християнські елементи, виробництво писанок відродилося.

Найпершим джерелом про писанки є видання французького інженера і дослідника Гійома Левассера де Боплана «Опис України….», яке вийшло французькою мовою в 1660 р. У цій роботі згадується про великоднє розфарбування яєць та їх використання під час обрядів саме в Україні.

На початку ХХ століття писанка стала об’єктом уваги українських дослідників. Навіть за цими уривчастими даними можна зробити висновок, що писанки на початку ХХ ст. були поширені в Україні. У цей час писанки, виготовлені спеціально на продаж, приймали в міських крамницях за певну плату.

У часи сталінського режиму та войовничої атеїстичної пропаганди по селах, писанка була визнана шкідливим культовим атрибутом. Почалися тотальні гоніння українського великоднього символу: писанки масово знищували, а їх розпис на офіційному рівні заслуговував лише зневаги та висміювання. Виготовлення писанок по всій Україні занепало, навіть в західних областях – за винятком віддалених карпатських сіл.

Але вже у 60-х роках посилюється інтерес до народного мистецтва, і писанкарство починає відроджуватись. Навесні, перед великодніми святами народні майстри почали продавати свої роботи на ярмарках в містах Прикарпаття.

В 70-х роках писанки вже експонувалися на виставках як твори народного мистецтва.

З альбому Ераста Біняшевського З альбому Ераста Біняшевського
З альбому Ераста Біняшевського (Запоріжжя) З альбому Ераста Біняшевського

Дуже цікаві замальовки писанок різних регіонів України зробив у 60-х роках ХХ ст. Біняшевський Ераст Володимирович (1928-1996 рр.) – український художник і лікар, мистецтвознавець, кандидат медичних наук, учений секретар наукового центру фізики живого та мікрохвильової резонансної терапії.

Інформації про нього дуже мало. Відомо, що дослідження писанок було його хобі, і кожної весни він мандрував Україною і збирав свої матеріали. Писанки перемальовував на папір сам, і в результаті створив видатний матеріал, джерело для багатьох майбутніх професійних дослідників.

Музей Писанки в Коломиї

В наш час, найбільша колекція писанок не тільки в Україні, але і в світі зібрана в м. Коломия Івано-Франківської області, де розташований Всесвітній музей писанки. В колекції нараховується більше 10 000 яєць. Також видатні колекції писанок зібрані в музеї народного мистецтва в Києві (на території Києво-Печерської Лаври), музеї Львівського відділення Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії академії наук України. Велика колекція писанок кінця 19 – початку 20 століття зберігається в запасниках Харьківського історичного музею.

Розрізняють писанки Київщини, Черкащини, Слобожанщини, півдня України, Поділля, Полісся, Буковини, Гуцульщини, Галичини та Волині, Покуття, Лемківщини, Прящівщини, Холмщини, Підлящщя та Львівщини.

Треба сказати, що мистецтво писанки було дуже консервативним. Писанкарі в одній місцевості століттями писали писанки з одними і тими ж орнаментами і дуже обережно ставились до того, коли до традиційних узорів додавали нові елементи. Тому писанка є витвором тисячолітньої української традиції та ознакою поступових її змін впродовж багатьох століть.

© «Запорізький Колорит»

Космацька писанка - один із сучасних варіантівЗ колекції писанок Наталії Бабенко
Космацька писанка - з колекції писанок Наталії БабенкоЗ колекції писанок Наталії Бабенко
Процес виготовлення писанокТрадиційні українські писанки

 

В статті використано матеріали:

Біняшевський Е. Українські писанки: Альбом – К.: Мистецтво, 1968. – 96 с.

Боплан Г. Опис України / Г. Боплан. – К.: Наукова думка, 1990. – 252 с.

Каталог-указатель этнографических коллекций. Украинцы ХІХ–ХХ вв. / Министерство культуры СССР. Государственный музей этнографии народов СССР; [cост. Хазова Н., Карпова О.]. – Ленинград: Ленуприздат, 1983. – 63 с.

Ткаченко В. Джерельна база дослідження писанкарства. – Переяслав-Хмельницький, 2012.

Малиніна А.О., Малиніна І.О., Гріднєва О.Ю. – Харків: Скорпіон, 2005. – 50 с.

Категорія: Цікавинки інших країв | Переглядів: 1829 |
Всього коментарів: 0
avatar
Твіттер-стрічка
Фото місяця
Друзі Запорізького Колорита
Дивіться докладніше про наших друзів тут
vkurse.zp.ua

Громадська Організація «Асамблея діячів культури Запоріжжя»

Всеукраїнська федерація «Спас»

ГО «Я люблю Запоріжжя»

Етномузичний клуб «БарабанЗА»

ГО «Центр Мистецтв «АРТ-Простір»
Вуличний університет лицарів культури («ВУЛИК»)
Фестиваль «Запорізька Книжкова Толока»


Запорізький Обласний методичний центр культури і мистецтва


Ретро Запорожье

Наша кнопка
Якщо у вас є ресурс про мистецтво, громадську діяльність, Запоріжжя або ми просто вам сподобались - розмістіть на своїй сторінці одну з наших кнопок.

Запорізький Колорит



Дивитися інші наші кнопки
Кнопки рейтингів



Запорожье. Городской портал.


Панель користувача
Сьогодні П`ятниця,
24.11.2017

Ви увійшли як Гість Гість
(група "Гості")



Вхід | Реєстрація
Запорожский Колорит - сайт об организации художников и мастеров Запорожья, о благотворительной и общественной деятельности мастеров и художников, их участии в жизни и в культуре Запорожья, о выставках, мастер-классах, занятиях с детьми с любовью к Запорожью и к Украине.
Сайт не ставит целью увеличить прибыль либо какие-угодно другие коммерческие интересы Объединения или его членов. Цель сайта - информация, а также обратная связь мастеров, художников и их зрителей - равно как и сама общественная организация "Запорожский Колорит"

Громадська організація "Запорізький Колорит" © 2013-2017. Всі права захищено.
Використання будь-яких матеріалів можливо тільки за умови посилання на www.kolorit.zp.ua

Хостинг від uCoz